Покриття - це захисний шар, який наноситься на різні поверхні, призначений для забезпечення естетичності та стійкості до зовнішніх факторів навколишнього середовища. Щоб забезпечити ефективність і довговічність плівкового покриття, галузь виробництва покриттів провела ряд випробувань на хімічну та корозійну стійкість. Ця стаття пояснює важливість цих тестів, а також принципи та методи тестування.

Тест на водостійкість

Тест на водостійкість є одним із методів оцінки стійкості плівки до води. У цьому тесті, пофарбовану тестову дошку змочують у воді, щоб перевірити, чи є біла, втрата світла, піноутворення, відпадання та інші явища, а також ступінь складності відновлення стану. Принцип цього тесту полягає в тому, що під час використання фарба часто контактує з вологим повітрям або вологою, що спричиняє розширення та просочування плівки фарби, що впливає на його продуктивність і термін служби.

Тест на стійкість до солоної води

Тест на стійкість до солоної води використовується для оцінки стійкості плівки до ерозії солоною водою. У тесті, плівка не тільки просочується і розширюється водою, але також пронизаний іонами хлориду в розсолі, що може призвести до проблем із водонепроникністю, але також може спричинити такі пошкодження, як плями іржі та іржа.

Хімічна та корозійна стійкість плівки: водотривкість, солеустойчивость, водотривкість, стійкість до хімічних речовин і розчинників

Випробування на стійкість до нафтопродуктів

Тест на стійкість до нафтопродуктів оцінює стійкість покриття до нафтопродуктів (напр. бензин, мастило, розчинники, тощо). Тому що сучасні промислові продукти часто контактують з цими нафтопродуктами, плівка фарби повинна мати здатність протистояти цим хімічним речовинам.

Тест на стійкість до хімічних реагентів

Випробування на хімічну стійкість використовуються для оцінки стійкості плівки до кислоти, луги та інші хімічні речовини. За вказаної температури та часу, спостерігалася ерозія плівки покриття середовищем.

Тест на стійкість до розчинників

Тест на стійкість до розчинників для оцінки стійкості плівки до ерозії органічних розчинників. Метод випробування включає розміщення зразка в зазначеному середовищі та спостереження за тим, чи має плівка покриття якесь явище, таке як втрата світла, зміна кольору, піноутворення, плями, линька, тощо.

Хімічна та корозійна стійкість плівки: водотривкість, солеустойчивость, водотривкість, стійкість до хімічних речовин і розчинників

Стійкість до випробувань побутової хімії

Тест на стійкість до побутових хімікатів, також відомий як тест на забруднення або тест на стійкість до прання, оцінює, чи зберігає плівка свої первинні властивості після чищення рідким милом і синтетичними миючими засобами. Це пов’язано з тим, що при контакті покриття з побутовими миючими засобами, у разі плям або ерозії, це вплине на його декоративні та захисні функції.

Випробування на хімічну газостійкість

Тест на стійкість до хімічних газів, щоб визначити, чи не пошкоджена плівка через втрату світла, шовк, сітки або зморшки під дією хімічних газів, таких як промислові відпрацьовані гази та кислотний туман. Цей тест імітує фактичні умови застосування за допомогою SO2 або NH3 для корозійної стійкості до хімічних газів.

Підсумовуючи, Випробування на хімічну та корозійну стійкість є важливими для забезпечення якості та ефективності плівки. Через ці тести, виробники покриттів можуть надавати довговічніші та довговічніші покриття, які відповідають потребам різноманітних сфер застосування, таким чином гарантуючи, що покриття добре працює в різних середовищах. Ці випробування забезпечують важливу гарантію надійності та тривалого використання плівки.